UA
  • English
  • Türkçe
  • русский язык
  • українська
  • العربية
  • Deutsch
  • Français
  • español, castellano
  • подивись

    Кахраманмараш

    Музей Кахраманмараш

    Перший музей в Кахраманмараші був заснований в 1947 році в медресе Таш/Taş, в 1963 році музей перенесли до фортеці Кахраманмараш, а в 1975 році музей переїхав на теперішнє місце Музей Кахраманмараш був перепроектований та відкрився для відвідувачів в 2012 році з сучасною експозицією.

    Серед найбільш цінних експонатів музею виділяються два скелети древніх слонів, які відносяться до 1400-х років до нашої ери, та їх витягли з болотів озера Гавур/Gavur. Крім того, в музеї є точна анімація печери Діреклі/Direkli та місця розкопок. В музеї виставлені артефакти, знайдені під час розкопок в зоні розкопок та на кургані Домузтепе/Domuztepe.

    Також в музеї Кахраманмараш представлені стели з зображенням Марашського лева, сцени бенкетів та статуї богів, а ще зразки стел та скульптур, що зображують королівство Гургум/Gurgum.

    Одним з музейних експонатів, який неодмінно варто побачити, є напільна мозаїка (коридор), яка знайдена в 2000 році та привезена до музею в 2001 році і відноситься до античного міста Германіка.

    Археологічна пам’ятка мозаїк Германіки

    В 64 році до нашої ери Кахраманмараш був завойований римлянами та отримав назву Кесарія Германіка/ Kaiseria Germanicia на честь римського імператора Гая Цезаря Августа Германіка. Встановлено, що германічні мозаїки відносяться до пізньоримського-ранньовізантійського періодам. Мозаїки, що знайдені в наші дні, відображають політичний, економічний, соціальний та культурний стан в місті того часу. Під час розкопок, що розпочались в 2009 році, був знайдений мозаїчний пласт площею 300 м2. В 2018 році ця територія била відкрита для відвідування в якості археологічної пам’ятки.

    Міський музей Ельбістану/Elbistan

    Будівля Дому Уряду, яка була завершена та здана в експлуатацію наприкінці 1930 року, є першою громадською будівлею, яку побудовано в Ельбістані в республіканський період. Будівля є одним з найважливіших зразків, що відображають історичний колорит Ельбістану. В міському музеї Ельбістану представлені шедеври багатої культурної спадщини Ельбістану та його навколишніх територій, яку залишили багаточисельні цивілізації, які мешкали тут, а також експонати, які відображають економіку та промисловість округу, його кулінарну культуру, артистів, поетів та інших знаменитих людей, які жили тут.

    Комплекс Есхаб-і Кехф/Eshab-ı Kehf

    Комплекс знаходиться в сьоми кілометрах на північному заході округу Афшин/Afşin. Комплекс побудований навколо печери, що відома як Есхаб-і Кехф, яка з давніх давен вважалась священною. Як і у візантійський період, Есхаб-і Кехф, починаючи з часів сельджукських завоювань вважався важливим священним місцем для мусульман та християн, а також важливим місцем для паломництва. Комплекс був важливим місцем для паломництва, та водночас він був науковим та культурним центром.

    Етнографічний музей – Особняк Махмут Аріф Паша/Mahmut Arif Paşa

    Особняк Махмут Аріф-і Паша, також відомий як Будинок культури Мараш та Етнографічний музей, був побудований в 1904 році та в період республіки використовувався як будівля губернаторства. Особняк має планування, яке в турецькій житловій архітектурі має назву «будинок зі середнім диваном». Як прийнято в традиційній архітектурі житлових будинків Марашу, перший поверх має кам’яні стіни з дерев’яними балками, а верхній поверх побудований в стилі багдаді.

    Особняк Махмут Аріф-і Паша був відреставрований та нині використовується в якості «Будинку культури та етнографічного музею Мараш».

    Літературний музей Єді Гюзель Адам/Yedi Güzel Adam

    В стінах старовинної будівлі, яку побудовано в 1860-х роках в районі Газіпаша/Gazipaşa округу Дулкадіроглу/Dulkadiroğlu, протягом 80 років розміщувалися різні освітні заклади. В музеї, що відкрився в 2019 році в старовинній будівлі ліцею, де перетнулись шляхи спілки «Сім чудових людей», що складалася з поетів та мислителів 1950-х років, зберігаються мемуари цих поетів разом з їхніми творами.

    Музей морозива

    Музей морозива заснований на території старовинного постоялого двору Катіп/Katip, що примикає до мечеті Улу/Ulu. Кожний поверх музею облаштований як окремий виставковий павільйон і на усіх цих поверхах є зони, де розповідають про стадії виробництва марашського морозива.

    Музей-панорама «Епос Незалежності»

    Музей-панорама «Епос Незалежності», який розповідає про національну боротьбу Кахраманмарашу, відкрився для відвідування в 2018 році та знаходиться у парку культури.

    Старовинні марашські базари

    Кахраманмараш є одним з центрів в Туреччині, де найбільш широко представлені традиційні народні ремесла; тут є критий ринок, базари Сарачхане, Бакирджилар, Семерджілер, Мазманлар, Каззазлар, Демірджілер, а також багаточисельні навколишні майстерні та магазинчики, які пропонують товари народних умільців. Старовинні базари, історія яких сходить до часів Дулкадірів, та де в природньому середовищі представлені такі народні ремесла, як глазурування, виготовлення виробів з міді, мощення, валяння войлоку, виготовлення злитків, різьба по дереву, шорно-сідельна справа, ковальство, ювелірна справа, виготовлення ножів та інші традиційні народні ремесла, досі зберігають свою економічну життєздатність.

    Фортеця Кахраманмараш

    Фортеця, яка знаходиться в самому центрі міста, була побудована на пагорбі з високим та крутим південним боком та відлогим північним схилом. Під час робіт на території цієї фортеці знайдено багато артефактів, які належать пізньому хетському періоду. Одним з таких артефактів є марашський лев на воротах фортеці, про якого згадував Евлія Челебі в XVII столітті. Фортеця, яка зведена в пізньохетський період, зберіглася до наших днів завдяки різним надбудовам та ремонтам, які здійснювалися за часів правління ассирійців, середземноморців, персів, Каппадокійського царства, римлян, візантійців, анатолійських сельджуків, Османської імперії та Турецької Республіки. Зовнішні стіни бастіону в формі квадрата зведені з тесаного каменю, а внутрішні стіни - з бутового каменю. Фортеця має прямокутну форму та оточена стінами товщиною 1,70 м.

    Капали Чарши/Kapalı Çarşı (Критий ринок)

    Припускають, що критий ринок, що знаходиться в центрі провінції, побудований наприкінці XVI століття. Критий ринок простягнувся з півночі на південь між бедестеном та базаром Бакирджилар. Сюди ведуть вісім входів, один з яких веде до бедестену Ринок, який є одним з найбільш ранніх зразків османських критих ринків, привертає увагу молитовним куполом, який розташований посередині базару. Наразі на базарі працює 116 лавок.

    Ташхан/Taşhan

    Ташхан, який знаходиться на східному боці Капали Чарши, побудований в 1650 році . Це двоповерхова будівля, яку оточує квадратний двір. На нижньому поверсі будівлі, яка в давні часи використовувалася в якості постоялого двору, розміщався хлів та складські приміщення, кімнати верхнього поверху використовувались для розміщення караванників. Ташхан, який складає єдине органічне ціле з базарним комплексом, був побудований для зберігання товарів та розміщення караванників, які прибували до міста. В наші дні кімнати на нижньому та верхньому поверхах використовуються як магазини та складські приміщення.

    Базар Сарачлар/Saraçlar

    Базар Сарачлар знаходиться поруч з Капали Чарши. Використовуючи молоток, циркуль, ножиці, голки, пінцет, плоскогубці та інші інструменти, шорники традиційними способами виготовляють хомути, сідла, упряж, недоуздки, збрую, попони, гачки, прикрашення, буси та інші товари для коней, а також піхви, поясні сумки, портмоне, кофри, кобуру та подібні вироби.

    Мечеть Улу

    Згідно документам, мечеть Улу була побудована в 1442-1454 роках та стала свідком важливих подій в історії міста. Мечеть, яка є однією з мечетей з дерев’яною стелею, має характеристики архітектури періоду князівств та раннього періоду анатолійської сельджукської архітектури.

    Медресе Таш

    Taş Medrese 15. yüzyıl sonunda inşa edilmiş. Günümüzde mescit ve depo olarak kullanılıyor. Ulu Cami’nin hemen yanında bulunan Taş Medrese; medrese, mescit ve türbeden oluşan küçük bir külliye şeklinde yapılmış. Çeşitli onarımlar görerek günümüze kadar gelen yapı, orijinal dokusunu koruyor. Medrese 1920’li yıllara kadar fonksiyonunu sürdürmüş, 1991 ve 1992 yıllarında ise restore ettirilmiş.

    Кам’яний міст

    Припускають, що міст був побудований в XV столітті. Незважаючи на те, що міст, також відомий як міст Джейхан/Ceyhan, зазнав різних ремонтних робіт, він зберіг свою оригінальність. Міст завдовжки 158 метрів має шість прольотів з загостреними арками. На палях мосту розташовані три виступи, що спрямовані проти течії води, два з них добре зберіглися.

    Особняк Дедеоглу/Dedeoğlu

    Особняк Дедеоглу – це один із зразків цивільної архітектури, які складають обличчя міста. Незважаючи на те, що документ, який містить точні відомості про дату будівництва цієї будівлі, не знайдений, судячи з її архітектурних особливостям, з матеріалів, з яких вона побудована, а також з технології будівництва, встановлено, що особняк побудований на початку 1900-х років. Триповерховий особняк, який відображає типові риси османської традиційної архітектури житлових будинків, має планування з альтанкою з зовнішнім диваном та айваном.

    Мечеть Абдулхамітхан/Abdülhamithan

    Мечеть Абдулхамітхан, яка є однією з найбільших мечетей Туреччини, вміщує 10 тисяч осіб. В 2011 році будівництво мечеті було завершено, та її відкрили для богослужінь. Мечеть, яку видно з будь-якої точки міста, розташована на пагорбі Мерджимек/Mercimek.

    Усипальниця Малік Еждер/Malik Ejder

    Встановлено, що будівля, що розташована на півдні міста в шести кілометрах від центру, побудована в 1201 році. В будівлі, яка знаходиться на пагорбі з видом на Кахраманмараш та озеро Кумашир/Kumaşır, провели роботи з ландшафтному дизайну, облаштували місце для молитви та усипальниці, після чого її відкрили для відвідування.